Чому дипломатична суперечка Києва і Сеула стосується кожного українця

Чому дипломатична суперечка Києва і Сеула стосується кожного українця

Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон 6 жовтня 2026 року під час парламентського аудиту МЗС у Сеулі заявив, що отримав від міністра закордонних справ України Андрія Сибіги повідомлення з вибаченнями за розголошення інформації про передачу двох північнокорейських полонених. За словами Чо Хьона, вибачення не виправдали очікувань Сеула, а уряд має намір вжити рішучих заходів — зокрема розглядається можливість відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чхана. Ця ситуація безпосередньо стосується України: вона загрожує відносинам із країною, яка є важливим партнером у протидії північнокорейській загрозі.

Що стоїть на коні для України

Суперечка виникла після виступу президента Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН 23 вересня, під час якого він повідомив про передачу Південній Кореї двох полонених. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон заявив, що Україна порушила домовленість про нерозголошення, та вимагав офіційних вибачень. Зі свого боку Офіс президента України та радник з комунікацій Дмитро Литвин заперечують існування угоди про конфіденційність. Міністр Сибіга назвав ситуацію «дипломатичним непорозумінням» і висловив надію на її врегулювання.

Неврегульовані питання

Сторони розходяться у версіях: за даними Korea JoongAng Daily, Україна заздалегідь поінформувала Сеул дипломатичними каналами про намір Зеленського згадати полонених, тоді як інші представники адміністрації президента Південної Кореї стверджують протилежне. Окремо наприкінці вересня на ДМЗ стався інцидент із вибухами мін, унаслідок якого постраждали троє південнокорейських солдатів; попереднє розслідування вказує на північнокорейські міни, але остаточно це ще не підтверджено.