15 вересня 2026 року Defense Express оприлюднив дані про критичне зменшення засобів протиповітряної оборони у Таганрозі — місті за 40 км від українського кордону та за 180 км від лінії фронту. За аналітиками та профільними Telegram-каналами, у місті більше немає жодного зенітного ракетно-гарматного комплексу «Панцирь» чи зенітних ракетних комплексів С-300 і С-400. Водночас, за даними Defense Express, Москва та маєтки Володимира Путіна оточені сотнями засобів ППО, кількість яких зростає.
Стратегічне значення Таганрога
Таганрог з 2014 року є важливим логістичним вузлом для РФ, а з початку повномасштабного вторгнення його роль у забезпеченні російских окупаційних військ зросла. У місті розташований ТАНТК ім. Берієва — один із трьох майданчиків, де ремонтували та модернізували стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, а також основний розробник і виробник літаків дальнього радіолокаційного виявлення А-50 й А-100 «Прем’єр» і літаків-амфібій Бе-200. Через українські удари підприємство зазнає серйозних збитків; для підтримки виробництва його залучили до випуску ударних безпілотників «Молнія». У місті також діє військовий аеродром, який використовує російська військово-транспортна авіація.
Удари Сил оборони та наслідки для ППО
У ніч проти 12 вересня Служба безпеки України спільно із Силами оборони провела операцію в районі Таганрога: безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» уразили два склади зберігання БпЛА, об’єкт виробництва FPV-дронів, зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С2», резервуар з пально-мастильними матеріалами та радіолокаційну станцію П-18 «Терек». 15 вересня губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що внаслідок ракетної атаки у місті пошкоджено склад маркетплейсу Ozon. Як раніше писали The Telegraph і CBS News, РФ перекидає системи ППО з фронту для захисту Москви, де, за даними The Telegraph, налічується три кільця протиповітряної оборони.
Залишити відповідь