Загальний суд Європейського Союзу 9 вересня 2026 року відхилив позов попереднього уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном, який вимагав скасувати рішення Ради ЄС про спрямування Україні процентних доходів від заморожених активів Центрального банку Росії через Європейський фонд миру (EPF). Пресреліз Суду ЄС опубліковано того ж дня.
Чому суд не прийняв позов до розгляду
Суд постановив, що справа не підпадає під юрисдикцію судової влади ЄС. Оскаржуване рішення є стратегічним вибором у межах Спільної зовнішньої та безпекової політики ЄС — сфери, яка значною мірою захищена від судового перегляду. Загальний суд не оцінював законність механізму використання доходів від заморожених активів РФ по суті, а відхилив позов через відсутність у судових органів ЄС компетенції розглядати це рішення. Раніше суд встановив, що EPF має правосуб’єктність, тому позов проти рішення його комітету мав би розглядатися саме Загальним судом.
Аргументи Будапешта та контекст підтримки
Уряд Орбана стверджував, що EPF порушив законодавство ЄС, проігнорувавши угорське вето на тій підставі, що Угорщина не була «державою-членом, яка робить внески», та заявляв про порушення принципів рівності держав-членів і демократичного функціонування ЄС. У 2024 році Рада ЄС ухвалила два рішення: перше встановило правила спрямування надзвичайних доходів Україні, друге визначило порядок розподілу цих коштів. У період з 2022 по 2024 рік ЄС мобілізував €6,1 мільярда через EPF, у 2024 році збільшив стелю фонду на €5 мільярдів, створивши Фонд допомоги Україні; загальний обсяг підтримки через EPF становить €11,1 мільярда.
Залишити відповідь